Кутя – є одним з основних символів Різдва. Як не дивно, прийшла вона у християнство з часів язичництва і пов’язана з культом поклоніння померлим у Стародавній Греції та Римі. Страва ця має багато назв – коливо, канун, сочиво, сить. Кутя завжди вважалася обов’язковою стравою і навіть атрибутом поминок, але також її готували напередодні Нового року (за старим стилем), у Святвечір, на Водохрещу та інші православні свята.
Інформатор розповість про таємний сенс інгредієнтів Куті та традиції її приготування.
По-перше, існує три види куті:
Кутю Багату готують на Святвечір. Вона повинна бути смачною, але пісною, адже триває піст.
Кутю Щедру подають на Новорічний стіл. В неї вже додають масло, вершки або молоко.
Кутю Голодну їдять на Водохрещу. Вона складається із зерна та підсолоджувача.
Основним інгредієнтом Куті є зерно й не тільки пшениця. У різних регіонах України на Кутю йшов ячмінь, перловка, гречка та навіть рис. Останнє не є класичним, бо рис в Україні з’явився досить пізно.
Кожен з продуктів, який кладуть у цю страву має своє потаємне значення
- Зерно – родючість, постійність і колообіг життя, тобто фактичне безсмертя або переродження душі.
- Мед – солодкість, задоволення і блага вічного життя.
- Мак, горіхи – символ достатку і родючості.
Що стосується різдвяної куті, то у старі часи вважалося, що чим багатша (тобто смачніша і ситніша) кутя, тим краще буде врожай і вище достаток у сім’ї.
Доповнюють Кутю родзинки, курага, шматочки халви. Але це теж відступ від традиції. У класичному варіанті додавали розпарені сухофрукти – чорнослив, яблука, вишні та таке інше. Важливо, щоб каша була розсипчастою.
Мак для куті також потребує попередньої підготовки. Традиційно його розпарювали в печі, розтирали у макітрі або ступці. За українськими звичаями, перетирання маку для різдвяної куті було привілеєм господаря, адже це вимагало сили та терпіння. Зараз із сучасними кулінарними техніками та гаджетами можна зробити це простіше – залити мак окропом та залишити на пів години або проварити його на малому вогні близько 15 хвилин і розтерти блендером, додаючи мед під час перетирання.
Горіхи слід подрібнити, залишивши кілька цілих для прикрашання.
Після появи першої різдвяної зірки або церковної служби до куті додають молоко чи вершки, що робить її Щедрою.
Варили Кутю довго – 4- 5 годин. І лише коли вона остигала додавали інші продукти.
Існували навіть магічні обряди, пов’язані з тим, як варити кутю, і як її подавати:
- коли кутя вже готова, її витягували з печі і заглядали до горщика: якщо зерно піднялося — наступного року родину чекає щастя, а якщо опустилося — очікували біди;
- зерна, які приготували для куті, в жодному разі не можна було колоти, наші предки вірили, що тоді “пшениця на полі виляже” і не буде врожаю;
- також кутю не можна було мішати в горщику, інакше весь рік члени сім’ї будуть сваритися.
З появою першої зірки родина сідала вечеряти, спочатку завжди куштували саме кутю. Першу ложку повинен був з’їсти найстаріший член сім’ї.
Після вечері ложку куті завжди залишали на столі для померлих родичів. Вважалося, що саме у Святвечір душі померлих повертаються додому, щоб разом з усіма поласувати кутею.
А вже на Різдво діти відносили кутю своїм хрещеним батькам. А за це їм давали солодощі чи навіть гроші.
Раніше Інформатор писав про те, як святкують Різдво на Заході України. Також ми розповідали про те, як приготувати бісквітний святковий рулет “Різдвяне поліно”.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Viber
Стали свідком надзвичайних ситуацій у Кривому Розі, пишіть нам у Facebook
Альона Свірідова
