Вже дуже скоро християни відзначатимуть своє головне свято – Світле Христове Воскресіння. Українці використовують декілька назв цього свята та обрядової їжі. Як і ж з них правильні?
Як повідомляє Інформатор з посиланням на ТСН, в побуті українці називають свято Воскресіння Христового Великдень чи Пасха. За словами кандидата філологічних наук, доцента, завідувача кафедри української мови і літератури та методики їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії Романа Дубровського, слово “Великдень” походить від “Великий день”.Також є ще один, церковний, варіант – “Воскресіння Христове”.
Що ж до Паски, то слова походить від назви юдейського свята “Пейсах”, “Песах”, яке в перекладі означає перехід і пов’язане з виходом євреїв з Єгипту, де вони перебували в рабстві. В українській мові слова “Пасха”немає.
Тепер про назву обрядового хліба – “куліч” чи “паска”. Вукраїнській мові солодкий обрядовий хліб, який печуть на Великдень, носить назву “паска”. За словами Романа Дубровського, термін походить від єврейської назви свята “Пасха” або “Песах”, яке іудеї святкують в березні-квітні. Дослідники вважають, що цю назву можна пояснити спільним проживанням українців і євреїв на одній території. Відповідно, існував взаємовплив як мови, так і кухні та культури.
А ось слова “куліч” в українській мові не існує. Це російський варіант назви обрядового хліба. Дехто вважає, що “паска” – хліб, який готується з борошна, а “куліч” – десерт без борошна. Це твердження є абсолютно неправильним. Паску можна готувати з борошна і будь-яких інших продуктів.
Щодо сиру та творога. Творог – це ще один розповсюджений русизм, і цього слова теж немає в українській мові. Один із найвідоміших філологів України Олександр Авраменко наголошує, що в Україні потрібно вживати слово “домашній сир” або просто “сир”, але аж ніяк не “творог”. Якщо ж говорити про “творожну паску”, тоді правильно вживати “сирна паска”.
Олександр Авраменко наголошує, що курячі яйця, які традиційно розфарбовують до свята, потрібно називати “крашанками” (якщо вони пофарбовані в один колір) чи “писанками” (якщо вони мають орнамент). Також мовознавець нагадав українцям, що не варто називати цей атрибут великого церковного свята “яєчками”, адже це слово означає “парні чоловічі статеві залози”.
Раніше Інформатор писав про те, що треба, а що не можна класти у великодній кошик, та про те, чи буде в українців додатковий вихідний після Великодня
Підписуйтесь на Telegram канал Інформатор Кривий Ріг , а також у Viber і дізнавайтеся першими про головні новини міста.
Альона Свірідова
