На початку 1950-х років Зелене містечко у Кривому Розі було робітничим поселенням заводу “Криворіжсталь” (сучасний “АрселорМіттал Кривий Ріг“). Він знаходився та території Соцміста. І довгий час залишався околицею Кривого Рогу і не лише географічно, але й в культурно-побутовому сенсі.
Як розповідає Інформатор, рівень соціально-побутових і культурних умов мало чим відрізнявся від початку 30-х років. За двадцять років у Зелене містечко так і не провели водопровід у житлові будинки, місцевим треба було з відрами ходити до колонок.
На все робітниче поселення, у якому проживало більше людей ніж на Соцмісті, працював лише один продовольчий магазин. А щоб взяти там хліб, необхідно було вистояти багатогодинну чергу. Бібліотеки також не було. Лише у закинутому овочесховищі був організований невеликий клуб.
Мешканці скаржилися на жахливі умови для життя і відсутність елементарних житлово-побутових послуг.
У селищі працювала одна єдина школа №19, величезну будівлю якої зведи ще у довоєнні часи. Поряд із Зеленим містечком розташовувався табір для військовополонених. Згодом на його місці побудували виправну колонію №80.
До середини 1960-х років побутові умови для мешканців селища, населення якого складало близько 10 тисяч осіб були значно покращені. Крім школи, там працювали два дитячих садочка і мережа торговельних точок.
У 1973 році мешканців Зеленого містечка переселили на територію сучасного Саксаганського району, а саме селище знесли, у зв’язку з розширенням металургійного заводу і будівництвом доменної печі №9.
Фото: Криворізька старовина. Головний корпус колишньої Ямчицької нижчої сільськогосподарської школи. Зелене містечко, 1960-ті роки. Знищений на початку 1970-х років при будівництві ДП-9 КМЗ.
Джерело: Ігор Рукавіцин “Соцмісто”.
Раніше ми розказували про авіакатастрофу, яка сталася у Кривому Розі.
Підписуйтесь на Telegram канал Інформатор Кривий Ріг, а також у Viber і дізнавайтеся першими про головні новини міста.
Олена Шевченко
