Сьогодні, 25 листопада відзначають День пам’яті жертв голодоморів. Українці у ХХ сторіччі пережили три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Наймасштабнішим був голод 1932-1933 років – саме його називають геноцидом українського народу. Ми поділимося з вами моторошними історіями. як криворіжці пережили голодомор.
Про це повідомляє Інформатор за посиланням на Криворізьку старовину.
Спогади про голодомор жительки з Кривого Рогу у 1932-1933 роки:
Біднова (Резнік) Лідія Федорівна народилася 1925 році та жила з батьками у Кривому Розі. Батько був головою колгоспу. Там вирощували буряки, моркву, капусту. У сім’ї було 9 чоловік із них 6 дітей. Голод був страшний і приходилось красти їжу. Люди розкрадали буряки заховані в соломі, а батько на це закривав очі. За це батька звільнили з посади.
Приїхали ресоркою активісти і забрали все зерно, лише лишили заквашені помідори.Як же пережили 1932-1933 роки? Рятувалися заквашеними помідорами, купували якісь крупи, макуху.
Вся сім’я вижила, але люди навколо мерли. Навіть, чули про людожерство.
Чули про людожерство, але цього у нас не було…
Спогади про голодомор жительки села Ганнівки у 1932-1933 роки:
Левченко Марія народилася у 1917 році у селі Ганнівка Криворізького району. у 1932-1933 роки представники “власти” ходили по хатах та забирали все підряд. Нас мучив голод і холод. По хаті було лише лушпиння від картоплі, які варили та їли. Гризли картоплю та кабаки сирі. Дуже багато людей вмирало у селі. У мого дядька було 14 дітей та оті самі менші всі повмирали.
З торбинками ходили у степ колоски збирати. А якщо хтось спіймає, відберуть та ще й засудять.
На роботі Марії видавали 700 г хліба. Вона цілий день носила за пазухою, щоб принести додому 4 голодним діточкам.
За роботу давали 700 г житнього хліба.
Спогади про голодомор жителя Тернів Криворізького району у 1932-1933 роки:
Іван Йосипович Погорілий народився у 1916 році. Батько його працював у колгоспі в Тернах. Колгосп не виконав план по хлібопоставках та батька засудили на 7 років ув’язнення.
Без батька в сім’ї було важко. Діти полювали з рушницею на зайців. Навесні почали ловити ховрахів. Дуже багато померло людей взимку від голоду. Ми бачили, якби не забирали весь врожай, усім би вистачило б.
Навіть на школярів давали по 200 г хліба.
Спогади про голодомор жительки села Ганнівки у 1932-1933 роки:
Ольга Кіндратівна Левенець народилася у 1917 році. Вона з сім’єю жила на Кіровоградщині, а потім перебралися у село Ганнівку. Батько влаштувався на хлібзавод, а мама ходила лузати кукурудзу поденно. Їсти не було чого. Готували маторженики та батько приносив крихту хліба з роботи.
Люди почали ходити пішки з село до Кривого Рогу на заробітки, щоб заробити на хліб. А коли верталися додому – люди з опухлими та страшними від голоду руками лізли через вікна, щоб їм доли того хліба…
Не можна було вкрасти щось на полі – за це за законом присуджувалася страта.
Спогади про голодомор жительки з Кривого Рогу у 1932-1933 роки:
Лапшина (Заболотня) Т. Н. народилася у 1925 році у Кривому Розі. Мені було 8 років, як почався голод. Забирали все що знаходили з кожного двору. Нашу сім’ю спасало, що на роботі батьку видавали талони. Ще він виловлював рибу та продавав на базарі за хліб.
У 1934 році почали роздавали по талонах хліб, крупи, кісточки. Черги були настільки довгі, що люди помирали стоячи там.
Страшно було виходити з дому, бо за шматок хліба могли вбити.
Дуже важко було бідним сім’ям. Дітей вивозили далеко на напризволяще, а немовлят залишали у лісосмугах. Взимку було дуже важко, люди пухли від голоду. Трішки легше стало на весні – почали рости молочай, лобода.
Був випадок, коли сусідка вкрала дитину та хотіла її зварити. Вчасно прийшла до її хати мати з міліцією. Ця божевільна жінка у погребі ховала багато дитячих кісток…
Нашу сім’ю рятувала риболовля.
У погребі тієї жінки знайшли багато дитячих голівок та ручок…
Раніше ми розповідали, що сьогодні відзначають День пам’яті жертв голодоморів. Писали, якою буде погода у Кривому Розі 25 листопада та про гороскоп на 25 листопада.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Viber
Стали свідком надзвичайних ситуацій у Кривому Розі, пишіть нам у Facebook
Євгенія Глубінок
