Кривий Ріг До сайту

Магія українського дівочого віночка: що означають стрічки та квіти

Наближається одне з найулюбленіших українських свят – Івана Купала. А це означає, що дівчатам треба готувати святкові віночки, аби прикрасити ними себе на гулянні. З давніх-давен кожна деталь такого віночка мала особливе значення й могла багато розповісти про дівчину, яка його носить.

Реклама

Про ці таємниці читайте в Інформаторі.

Перше і головне: віночок мають право одягати виключно незаміжні дівчата. Жінки носять хустки, які повністю закривають волосся. Існувало повір’я, що якщо пасма волосся видно з під хустки, у сім’ї буде неврожай.

Реклама

Тепер про сам віночок. Віночок обов’язково оздоблювали стрічками різних кольорів. Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати. Найпершою по центру в’язали світло-коричневу — символ землі-годувальниці, пообіч якої жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу й здоров’я. Далі йшли жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності.

Сирота вплітала в косу та у вінок блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчину подарунками, хлібом, грошима, бажали їй стати щасливою й багатою. Дівчина ж у вдячність дарувала тим людям стрічку з вінка.

Квіти для віночка теж мали значення. Усього у вінку могло бути до 12 різних квіток, кожна з яких мала свій символ. Мак вважається не тільки квіткою мрій, але й символом родючості, краси та молодості; ромашка — символом кохання, ніжності та вірності; соняшник — відданості й вірності; волошки у віночку — символ людяності; ружа, мальва і півонію — символи віри, надії, любові; м’ята — оберіг дитини та її здоров’я; материнка — символ материнської любові; лілея — дівочі чари, чистота, цнота, дев’ясил — корінь дев’яти сил, який зміцнює та повертає здоров’я; безсмертник — символ здоров’я, загоює виразки, і рани; цвіт вишні та яблуні — материнська відданість та любов; калина — краса та дівоча врода; хміль — гнучкість і розум; польовий дзвіночок — вдячність.

Реклама

Щоб посилити захисну силу вінка поміж квітів вплітали зілля та листя: полин — «траву над травами», буркун зілля — символ вірності, що може з’єднувати розлучене подружжя; листя дуба — символ сили. Але чи не найсильнішим оберегам вважають барвінок  — символ життя та безсмертя душі людської, оберіг від злих, зілля кохання та дівочої краси, чистого шлюбу. Казали, що варто лише дівчині та юнакові з’їсти листочок барвінку, як між ними спалахне кохання. Кожна пелюстка має певне значення: перша — краса, друга — ніжність, третя — незабутність, четверта — злагода, п’ята — вірність.

В жодному разі не можна було вплітати “нечисті” рослини – папороть, вовчих ягоди, дурман та інші подібні.

Збирали квіти у певні дні й у певну годину в залежності від призначення вінка. Перед плетінням квіти «очищали». Важливо було знати, як і коли збирати квіти, як вплітати і зберегти, яке зілля з яким поєднувати, як замочувати квіти у рослинних соках, щоб вони довше були свіжими, оскільки свіжий вінок — на добро, а зів’ялий — недобрий знак; якщо вінок розвився чи розірвався — чекай біди.

Реклама

Хлопців під час плетіння поблизу не мало бути.

Віночок міг розповісти й про вік дівчини чи дівчинки. Починали носити віночок дівчатка з 3 років. Перший — для трирічної доньки плела мама, купаючи його в росах, коли на небі сонце зайде, сім днів, а тоді клала до скрині. У віночок впліталися чорнобривці, які позбавляли головного болю, незабудки та барвінок, щоб зір розвивали, та ромашка, яка серце заспокоювала. Одягали дівчинці той віночок на Спаса, як давали їй свячене яблучко та приказували: «Здоровому тілу — здоровий дух!»

У 4 роки плели інший віночок. Усі кінчики пелюсток, вплетених у нього квітів, були розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні.

Реклама

6-річній доньці вплітали мак, що додавав сон та беріг думку, і волошку. У 7 років плели вінок із семи квіток із цвітом яблуні. Цілим ритуалом було, коли батько торкався вінком голівки доньки і промовляв: «Мати — яблуне, дядино моя, не жалій здоров’я і долі дитині».

З 13 років юнки вже починали носити вінки кохання. У його основі — ромашки, що перемежалися цвітом яблуні й вишні, а над чолом — квітуче гроно калини. У такий вінок вплітали й квітучі вусики хмелю. Символ засватаної дівчини — вінок з барвінку, м’яти, шавлії та інших лікарських трав.

Дівчата, яким не пощастило у коханні, виплітали вінок надії (іноді його призначали для освідчення в коханні нерішучому парубкові) з волошок і польового маку. Вважали, що любов прийде, коли дівчина власноруч одягне вінок на голову обранцеві.

Дівчина, яку покинув парубок заради іншої, виплітала вінок розлуки з первоцвіту і вересу. Про значення такого вінка знали всі парубки. Коли ж причиною розлуки ставала дівчина, вона дарувала парубкові вінок з вербових китичок, барвінку й айстр, які у поєднанні означали: «Вибач, але я кохаю іншого».

Коли козак йшов боронити рідну землю, він брав із собою подарований коханою вінок відданості. Плели його з волошок і любистку. Хлопець возив такий оберіг у шовковій хустці коло серця, твердо знаючи, що його чекають, про нього пам’ятають і кохають.

Чернечий вінок з білих лілей – символу чистоти та непорочності – готувала дівчина, що вирішила присвятити життя Богові.

Такий же одягали на померлу молоду дівчину в день поховання.

Головний обов’язковий компонент весільного вінка — «хрещатий барвінок» — символ тривалого кохання. Його листочки змащували медом і часником, щоб вберегти «молодих» від лихого. Додавали м’яту, волошки, шавлію, руту, калину, ружу. Крім квітів іноді вшивали червоні вовняні нитки, цибулю, перець, овес, монети, цукор, родзинки, пір’я. На Вінниччині вінок виглядав як тонка гірлянда, обкручена кругом голови, а її кінці прикривали косу до самої землі. Часом під нього надівали червону стрічку з двома нашитими рядами листя барвінку.

Але якщо дівчина зазнала ганьби до весілля, вона втрачала право його надівати або на знак ганьби їй надівали половину вінка.

Раніше Інформатор писав про те, чим Колодій відрізняється від Масляної, та про традиції святкування в Україні Різдва.

Підписуйтесь на Telegram канал Інформатор Кривий Ріг , а також у Viber і дізнавайтеся першими про головні новини міста.

Альона Свірідова