Наявність у Кривому Розі потужної металургійної бази і великої кількості зайнятих нею робітників викликало нагальну потребу у створені соцміста. Для цього архітектори створили проект міста. Створення Соцміста мало перетворити Кривий Ріг на культурно, технічно та господарсько-розвинутий центр.
Нове соцмісто мало задовольнити житлово-побутові та культурні потреби робітників. Але виставку проектів соцміста відвідували не дуже активно, особливо інженери. Тому архітектори зіткнулися з проблемою, що деякі господарники, які відбудовували соцмісто покладалися не на проектне планування, а власні погляди, тим самим ламаючи загальну композицію міста.
У 1932 році розповів “Червоному Гірнику” інженер-архітектор І. Х. Рапопорт, – передає Інформатор.
Тому було важливо створити комісію з представників усіх будівельних організацій, щодо сприяння правильному перенесенню проекту в натуру. Тільки за цих умов місто відповідало б всім вимогам, що висував робітничий клас.
Про те ж саме казав й архітектор М. Гвоздецький. Він зазначив, що характерною ознакою часу забудови міста є цілковите ігнорування перших малюнків проекту нового Кривого Рогу. Не зважаючи на постійну і вперту боротьбу міської ради за чітке виконання запроектованих перспектив.
Вже у 1932 році більшості київських архітекторів, які працювали у Кривому Розі, стало зрозуміло, що не тільки не вдасться побудувати Соцмісто за затвердженим графіком, але й ніхто не збирається притримуватися затвердженого проекту. Всі архітектурні рішення спрощувалися до примітиву і це стосувалося всього: конструктиву та функціоналу приміщень, якості матеріалів та виконання робіт, належного рівня санітарно-технічних норм.
Замість цього ключовою задачею будівництва перед зимою 1932-1933 років стало розміщення найбільшої кількості робітників у теплих приміщеннях з мінімальним об’ємом комунальних зручностей.
Тому архітектор Городецький вирішив знову провести виставку ескізів та макетів. Його підтримала газета, адже житлові будинки були не забудовані, а відштамповані, без будь-якої архітектури. “Це були великі сірі “арсенали”. План складений Дніпромістом – це не якісь папірці, картинки, художній нарис, а занадто цінний матеріал за яким треба будувати місто”, – йдеться у виданні.
Також архітекторів “Дніпроміста” не влаштовувало будівництво “Криворізьбуду” лазне-пральні. Її побудували не в тому місті і не по тому проекту, який створив “Дніпромісто”. Будівельники змінили трасу високовольтної лінії і провели її прямо через лазне-пральню. Всю землю з копанів житлових будинків (глину) розвезли поміж будинками і висипали товщиною 50-60 см. Потім там запланували висадити дерева.
Також на зеленій зоні хотіли побудувати двоквартирні котеджі для привілейованих груп населення, але цього не дозволили. І новобудови з’явилися на площі біля заводу.
Більшість з проектів будівель, які випереджали час, так і залишилися на папері. Хоча деякі з них були реалізовані в інших містах.
Ескіз забудови Соцміста
Ескіз забудови на Соцмісті
Джерело: крига Ігор Рукавіцин “Соцмісто Кривого Рогу”.
Раніше Інформатор показав, як виглядали бараки на Соцмісті майже 100 років назад. Також ми показали, як виглядав мікрорайон Даманський багато років назад.
Підписуйтесь на Telegram канал Інформатор Кривий Ріг , а також у Viber і дізнавайтеся першими про головні новини міста.
Олена Шевченко
