Новий рік відзначили восени, навесні та взимку: історія виникнення свята

Новий рік – це сімейне свято, де кожна сім’я святкує по-своєму приправляючи святкове дійство низкою традиційних речей. З приходом кожного нового року хочеться вірити в казку, забути усе, що було не так у минулому році та готуватися до найсвітліших життєвих моментів. Читайте далі, як відзначали Новий Рік у давні часи.

Новий рік — одне з найсвітліших свят в багатьох країнах світу, пише – Інформатор.

Зустрічати новий рік – це традиція, яка творилась поколіннями наших предків набуваючи дедалі іншого звучання. Українці стали християнами у 988 році, однак довший час це носило формальний характер, тобто люди і далі у буднях залишались язичниками, тому в святкуванні свят багато традицій від християнства, а ще більше від язичництва. Цікаво, що з часом традиції змінюються, однак, не зникають зовсім.

Спочатку Новий рік для наших предків був цілком весняним святом. Оскільки у всіх стародавніх народів святкування Нового року зазвичай співпадало з початком відродження природи і в основному було приурочене до березня – початку землеробських робіт, то й давні слов’яни початок нового року асоціювали з приходом весни. Зима втекла – отже, настав новий рік. Точно сказати, як святкували Новий рік в язичницькі часи на теренах Київської Русі, не можуть жодні історичні джерела, але найімовірніше його пов’язували з появою нового місяця та святкували в переддень весняного рівнодення, називаючи „Новим Літом”. Про те, що березень символізував початок нового року та нового життя, говорить і давній язичницький звичай у березні влаштовувати врочистий обід – «тризну» – на честь померлих родичів.

Під час тризни наші предки оспівували кінець зими і при цьому палили солом’яне опудало, що символізувало зв’язок навколишньої природи з життям людини. Цей звичай зберігся й досі, але тепер це частина обряду на Масляну.

Трохи пізніше дату відзначання «нового року» змінили церковні служителі, і вже починаючи з ХV століття за греко-візантійським обрядом його почали відзначати 1 вересня (14-го за новим стилем). Візантійська церква вирішила святкувати саме цього дня. Це рішення собор прийняв спираючись на те, що Ісус Христос проголосив свою першу проповідь під час іудейського свята жнив. Тим часом на тих українських землях, які належали до Великого Литовського князівства, а пізніше відійшли до Речі Посполитої, початок нового року від самого початку святкували 1 січня, тим самим наслідуючи європейські традиції. Це спричинило низку різноманітних казусів та плутанини з датами свят.

Лише у 1918 році на землях України впроваджується григоріанський календар, а Новий рік знову починає збігатися з європейським. Натомість православна церква відмовилась переходити на новий стиль, через що усі нерухомі церковні свята та Новий рік продовжують святкуватися за юліанським календарем.

Оскільки традиційне народне святкування Нового року в Україні мало під собою глибоке релігійне та звичаєве підґрунтя, то люди не могли відмовитися від старовинного обряду прадідів та продовжували святкувати Новий рік між Різдвом та Водохрещам, тепер не 1, а 14 січня. Саме це свято зберегло усю традиційну обрядовість та релігійно-культовий зміст, які передавалися з покоління в покоління. Так з’явився в Україні Старий Новий рік.

Натомість свято 1 січня стало для українців веселим світським святом, яке об’єднало нас з рештою світу: не лише однією спільною датою, а й традицією святкування. У свою чергу, Новий рік 14 січня залишається невід’ємною складовою річного обрядового циклу українців та найповніше відображає традицію українського новорічного святкування, яке перекликається з міфічними та релігійними уявленнями поколінь предків та несе у собі глибокий символічний зміст.

Традиції святкування Нового Року в Україні

Сьогодні традиції дещо змінились. Тепер замість дідуха давно стала рідною прикрашена іграшками ялинка, а дітки беззаперечно вірять у Діда Мороза. Проте багато традицій залишаються і до сих пір. До святкової вечері так само як і колись, подають дванадцять страв, а у перший день нового року люди ходять в гості одне до одного із привітаннями. Засівання також залишились досить поширеною традицією, особливо у селах, де часто навіть так само зодягаються у новорічні костюми.

Раніше ми розповідали, про традиції, прикмети та що ставити на Різдвяний стіл. Писали, що не можна робити на Різдво Христове та як створити оригінальні сніжинки для декору.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Viber 

Стали свідком надзвичайних ситуацій у Кривому Розі, пишіть нам у Facebook

Євгенія Глубінок