Родина військового з Кривого Рогу стала героями щемливої фотосесії

Напевно найважливіше у житті кожної людини, це сім’я. У роки війни сім’я залишається єдиним місцем, де тебе завжди люблять та завжди підтримають, які б життєві випробування не посилала доля. Сім’я Гринченків з Кривого Рогу є яскравим тому підтвердженням.

Як повідомляє Інформатор з посиланням на проєкт “Україна: народження майбутнього”, до війни Олег Гринченко був альпіністом та багаторазовим чемпіоном зі склелазання. Разом з дружиною розвивав цей вид спорту у рідному Кривому Розі і вивело скелелазання на високий рівень. Саме Олег перетворив 30-метрові опори від колишнього мосту на найвищий скеледром України. Завдяки цьому у місті з’явились регулярні змагання. І зараз міст-скеледром є однією з візитівок Кривого Рогу.

З початком повномасштабного вторгнення пішов на фронт, а нинішнього літа на Бахмутському напрямку в авто Олега влучив снаряд. Воїн втратив око і отримав важкі опіки.

Олег брав участь у звільненні правобережної Херсонщини. Особисто піднімав український прапор над Береславом. Був біля Бахмута, в його околицях. Разом з побратимами робив все, щоб вагнерівці не просунулись вглиб і не йшли далі.У червні 2023 року на Донеччині автівка з воїнами потрапила під обстріл. Снаряд влучив просто в авто і Олега буквально викинуло з кабіни на асфальт. Боєць отримав важки опіки і втратив ліве око. Утім, зміг сам себе перев’язати і дійти до українських позицій.

Вдивляючись зараз в покалічене обличчя цієї людини, перше про що думаєш – це усвідомлений вибір.

Ось сидить поруч чоловік і говорить про війну. Спокійно, виважено, місцями – надто стримано. Він міг би тішитись дітьми й онуками, вкладати всього себе у виховання юних спорсменів, але… Він обрав шлях захисника.

Просто вдумайтесь:

• “Я служив в Афганістані і в мене вже є бойовий досвід. Я розумів, оскільки почалася війна, то це не буде швидко».
• «Нас, солдатів, зібрали в кучу, дали ділянку фронту і сказали «ось, бороніть її!»У нас не було часу вчитись, поїхати в «учебку» чи ще щось. Наша перша хвиля вчилась всього прямо там, прямо на місці».
• «Найбільша радість? Якось ми зайшли в дім, зруйнований дім поблизу лінії оборони. Зробили там собі місця для ночівлі, якийсь побут організували. І тут відкриваємо кран, а з нього вода тече…
• “Я – трьохсотий. Кличу на допомогу, а ніхто не відповідає. І це означає одне з двох: або всі мої померли, або без свідомості. Але я вже нічого не бачу».
• «Кращі уходять першими. Мабуть, тому, що менше себе жаліють, менше ховаються».

Раніше Інформатор про історію 23-річної дівчини з Кривого Рогу, яка зараз готує для військових та про історію пана Юрія з Херсонщини.

Підписуйтесь на Telegram канал Інформатор Кривий Ріг, а також у Viber і дізнавайтеся першими про головні новини міста.

Альона Свірідова