Ми завжди дивуємось тому, що гості Кривого Рогу вважають його дуже зеленим, і не замислюємося, звідки їсти пішло його зелене намисто. Природні ліси займали незначну площу площу міста. Залісненими були деякі балки, найбільш відомі з них – Велика та Мала Дубові, які на сьогодні практично знищені.
Розповідає Інформатор.
Розробки залізних руд, що почалися в 1881 році, в міру свого розширення зменшувли навколишню рослинність. Так як більшість копалень зосереджені на берегах Інгульця і Саксагані, то гинули в першу
черга найкрасивіші куточки природи.
Місто також не відрізнялося великою кількістю зелені. Комісія з благоустрою, що існувала при Громадських Зборах, не мала коштів на практичних робіт і могла лише виступати із закликами до громадян озеленювати свої садиби. Але це були крики в пустелі, – ніхто не поспішав садити.
На початку ХХ століття більш-менш озелененими були лише дві вулиці: Поштова та Миколаївська з Вокзальною. А найбільшим досягненням в області садівництва був тоді міський сад Мершавцева та міський сквер.
На північних же копальнях найпопулярнішими були парки С. Колачевського (з копіями античних статуй), поміщика Харіна у Веселих Тернах та С. Зимовського (на території сучасного робочого селища
КРЕС). У 20-ті роки міськрада дещо робила в цьому плані, але постійна нестача коштів зводила все до суботників і «глухих» розпоряджень щодо обов’язковому озеленення вулиць. Невеликим досягненням цього часу можна вважати благоустрій міського саду (кінотеатр, стадіон) та початок робіт із створення парку «Правди» (з 1926 року).
Вперше питання про масове озеленення всього Кривого Рогу, що налічувало 100 тис. жителів, було порушено місцевою владою у 1933 році. 25 листопада відбувся пленум міськради з одним питанням порядку денного: “Про план комунально-житлового будівництва на 1934 рік”. Газета «Червоний гірник писала: «Ми зрештою, – говорили депутати, – впритул підійшли до вирішення проблеми перетворення Кривого Рогу з міста пилу, всіляких нечистот у справжнє соціалістичне місто руди та металу. Кривий Ріг має стати зразком…».
З метою максимального залучення населення до благоустрою березні 34-го у театрі «Кривбас» (нині ім. Шевченка) проведено першу культурно-побутова конференція, у якій брали участь 800 людей. В числі
Основних питань стояло озеленення та розвитку паркового господарства. Вирішили розбити на правому березі Інгульця парк площею 12 гектарів. А у петлі річки Саксагань – парк ім. Ілліча, який однією стороною має вийти на вул. Українську, інший – з’єднатися з сквером біля міськтеатру (зараз від нього залишилася лише частина, нині це парк імені Гагаріна). Намічалося також на Жовтневій площі закрити старе цвинтар і на 5-ти гектарах теж розбити парк (нині СШ №1 та прилегла територія).
У квітні 34-го ухвалено спеціальне рішення міськвиконкому, яким парк «Правди» вилучено з ведення міськкомунгоспу та передано у розпорядження міськради. Як результат, у його будівництві та благоустрої стали брати участь усі великі підприємства, а також трест «Руда», Криворізька дивізія, який зобов’язали навесні обсадити декоративними деревами в 4 ряди шлях від станцій Карнаватка до Колачівської. Крім того, всіх власників та користувачів будинків міста та робочих селищ зобов’язали влаштувати зелені насадження біля своїх тротуарів та огородити їх згідно з наданими кресленнями, а всіх користувачів земельних ділянок – засадити не менше 35% площі дерев. Обов’язковому озеленення підлягали всі пустирі, незалежно від їхньої відомчої приналежності, а всі насадження оголошувалися недоторканним фондом. Строго заборонялося будь-яке пошкодження рослин, полив їх брудною водою чи помиями.
Зеленгосп зобов’язали полоти бур’яни і поливати дерева. За порушення накладався штраф, або примусові роботи до одного місяця, або арешт терміном до 12 днів, а за незначні ушкодження – невеликий штраф прямо на місці.
Отже, Кривий Ріг у 1935-му році став одним із перших у країні за кількістю квадратних метрів зелені на душу у населення.
Крім того, мешканці проспекту Поштовий в 34-му році зобов’язалися: впорядкувати садиби та озеленити їх, оновити усі вітрини торгових закладів, а також замінити магазинні вивіски на сучасні типи; встановити на всіх балконах ящики з квітами, а з обох боків вулиці – тумби з квітами, і стежити за їхнім станом; відремонтувати та побілити всі приміщення. Все це було зроблено.
Гарний приклад нам, сьогоднішнім, для наслідування.
Джерело: О. Мельник “Зелена історія”.
Раніше Інформатор повідомляв, що біля найбільшої лікарні Кривого Рогу висадили 500 дерев. Також ми писали про “смертельну” обрізку дерев.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Viber
Стали свідком надзвичайних ситуацій у Кривому Розі, пишіть нам у Facebook
Олена Шевченко
