До Різдва залишився тиждень, два тижні до Нового року. Наприкінці минулого сторіччя у криворіжців наступала найгарячіша пора підготовки до свят. І головне у ці дні було вибрати, купити, підписати та відправити вітальні листівки всім рідним та знайомим.
Інформатор розповість про традиції таких вітань у другій половині 20-го сторіччя.
Приблизно з початку грудня на поштах та кіосках Союздруку починали з’являтися новорічні листівки. Спочатку їх розкуповували якось в’яло, але за два тижні до свята починався ажіотаж. За новорічними листівками шикувалися величезні черги. Купували багато, адже поздоровити треба було не тільки близьких друзів та родичів, (навіть коли жив із ними в однієї квартирі), але й колег, знайомих та тих, кого називають троюрідний брат двоюрідної сестри дружини таткового дядька по материнській лінії. Чоловік вітав дружину, син батька…Можна було роками не спілкуватися, не знати дня народження один одного, але надіслати листівку з Новим роком – це було святим. Кожен поважаючий себе та інших українець обов’язково власноруч підписував та відправляв приблизно по 40-50 листівок. Отримував приблизно стільки ж. Зображення на них ретельно підбиралося у залежності від адресата – зайчики, ведмедики дітям, келихи з шампанським дорослим. Листоноші валилися від утоми доставляючи багатокілограмові сумки з новорічними вітаннями. Ти, хто не встигали чи забували завчасно надіслати листівку бігли до найближчого телеграфую щоби відправити святкову телеграму, яка йшла 1-3 дні і яку доставляли робітники пошти прямо додому. Їм у ці дні приходилося пробігати справжнісінькі марафонські дистанції, та ще й по сходах багатоповерхівок.
Поштові листівки створювали високопрофесійні художники. То ж кожна з них була мініатюрним витвором образотворчого мистецтва. За їх тематикою, як і за тематикою новорічних іграшок, можна вивчати історію країни, історію побуту, костюму, звичаїв.
Супутники та ракети наприкінці 50-х, початку 60. А ще диво техніки – телевізори, з екранів яких посміхався Дід Мороз.Часто зображували милих звіряток, героїв популярних мультиків. На листівках тієї епохи вже можна було побачити символи багатого життя тих часів – шампанське, механічні іграшки, екзотичні фрукти. Елемент на всі часи – кремль з червоною зіркою. Це й зрозуміло – не використати такої можливості додаткової “промивки мозку” громадян радянська пропаганда просто не могла.
В кінці 80-х, початку 90-х років новорічні листівки стали частіше схожими на яскраві рекламні фото – новорічні ялинки з імітацією снігу, красуні с бокалом шампанського у руках, сані з Дідом Морозом у стилі Палехського розпису…
З появою інтернету новорічні листівки відійшли самі собою. Хоча як приємно було отримати декілька десятків вітань, помилуватися листівкою та згадати людину, яка її надіслала. Правда, інколи згадували так, щоби покласти вітання до шафи й забути до наступного Нового Року.
Інформатор пропонує подивитися низку новорічних листівок, і може хтось згадає, що саме таку він підписував чи отримував у дитинстві.
Раніше Інформатор писав про те, яким був новорічний стіл криворіжців у другій половині минулого сторіччя.
Підписуйтесь на Telegram канал Інформатор Кривий Ріг , а також у Viber і дізнавайтеся першими про головні новини міста.
Альона Свірідова
