Отримали повістку – що робити: відповіді на найпоширеніші запитання

В Україні триває мобілізація. Триватимуть і рейди, під час яких можуть вручати повістки. Але ще в липні міністр оборони Рєзніков попереджав: вручення повісток не є мобілізацією. Чи є у чоловіків, які не мотивовані захищати Україну зі зброєю в руках, причини уникати зустрічі з офіцерами?

Про це розповість Інформатор Кривий Ріг з посиланням на Інформатор Дніпро та юриста організації “Ветеран Хаб” Ярослава Бойчука.

Що означає вручення повістки

Все залежить від того, яку саме повістку ви отримали. Станом на зараз існує чотири види документів, які можна назвати загальним терміном «повістка».

• Повістка, яка вручається з метою уточнення облікових даних. Вона вручається призовнику для внесення відомостей до бази щодо особи призовника, його сімейного стану, інформації про працевлаштування, наявність чи відсутність дітей. Результатом такої перевірки можуть бути виявленні підстави для звільнення від служби в армії, наприклад, за наявності дитини. Окрім того, можуть бути встановленні підстави для відстрочки від призову на строкову військову службу, якщо в призовника є захворювання, які унеможливлюють проходження військової служби.
• Повістка на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) зобов’язує призовника пройти медичне обстеження. До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного, у якій зазначається, про придатність чи непридатність призовника до строкової служби.
• Повістка-призов на строкову військову службу. В ній вказують термін, у який потрібно з’явитися до призовної дільниці. Окрім того, в такій повістці зазначається, що при собі необхідно мати паспорт, військовий квиток (тимчасове посвідчення) або посвідчення про приписку до призовної дільниці (для призовників), а також, обліково-послужну картку та мобілізаційне розпорядження (при наявності).

  Така повістка може втратити актуальність після підпису Президентом законопроєкту, який нещодавно прийняла Верховна Рада. Він скасовує призов на строкову військову службу під час дії воєнного стану.

• Мобілізаційне розпорядження. Такий вид повістки вручається військовозобов’язаним особам, котрі пройшли медичну комісію та визнані придатними до несення військової служби. Здебільшого мобілізаційне розпорядження вручається під час оголошення мобілізації. У ньому зазначається про обов’язок з’явитися у визначений призовний пункт протягом 24 годин після оголошення мобілізації.

Як законно вручати повістки, а як незаконно

Законодавством чітко не визначено де саме має відбуватися вручення повісток, а тому вручення повістки на вулиці, блокпостах, за місцем проживання тощо не є незаконним. Основна умова – встановлення особи, якій вручається така повістка, що здійснюється на підставі документів, що посвідчують особу (паспорт, посвідчення водія тощо).

Вручення повісток проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій – у тому числі закладів освіти. Окрім того, повістки громадянам можуть також вручати безпосередньо посадовці районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військкоматів).

Повістка має бути вручена особисто. В разі відмови від неї уповноважені особи мають скласти акт про це із підписами уповноважених осіб та свідків.

У разі надходження на підприємство листа з територіального центру комплектування, відповідальний за ведення військового обліку зобов’язаний вручити повістку працівнику під підпис.

Що погрожує людині в разі відмови від повістки чи неявки у військомат

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі та не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Якщо працівник відмовляється від отримання повістки, то відповідальна особа за ведення військового обліку має скласти акт про відмову отримання повістки й відправити його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

За ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, винну особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею 335 Кримінального кодексу України, карається обмеженням волі на строк до трьох років. За ухилення від призову на військову службу під час мобілізації осіб із числа резервістів карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років за статтею 336 Кримінального кодексу України.

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Національна поліція має право здійснювати адміністративне затримання військовозобовʼязаних при порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію і доставляти їх до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Цю норму регулюють статті 259 та 262 КУпАП, частина третя статті 38 Закону України “Про військовий обовʼязок і військову службу”. Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

У якому випадку людна може не приходити до військомату вразі отримання повістки

Поважними причинами неприбуття до військових частин або на збірні пункти у строки, зазначені в отриманих повістках, визнаються:

• перешкода стихійного характеру, хвороба або інші обставини, що позбавили можливості особисто прибути в зазначені частину, пункт і строк;
• смерть близького родича (чоловіка, дружини, сина, дочки, батька, матері, діда, баби або рідного (повнорідного, неповнорідного) брата чи сестри) або близького родича подружжя.

Але при цьому у призовника мають бути документи, підтверджуючі обставини. Резервісти, які призиваються на військову службу, проходять у встановленому порядку обов’язковий медичний огляд.

У якому випадку не призивають резервістів

Призову на військову службу із числа резервістів в особливий період не підлягають громадяни України, які на момент призову:

• визнані за результатами медичного огляду непридатними до військової служби за станом здоров’я;
• досягли граничного віку перебування в резерві, або якщо час, що залишився до досягнення такими громадянами граничного віку перебування в резерві, є меншим за строк, на який здійснюється призов;
• вислужили встановлені строки військової служби за призовом осіб з поміж резервістів в особливий період, і з дня їх звільнення з такої служби пройшло менше одного року;
• мають загальний строк військової служби за призовом осіб з поміж резервістів в особливий період у календарному обчисленні не менше одного року. Такі особи в зазначений період можуть бути призвані на військову службу за призовом осіб з поміж резервістів в особливий період за їхньою згодою.

У яких випадках не призивають військовозобов’язаних

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, якщо вони:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;
• визнані особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку та інші тяжкі захворювання;
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії потребують постійного догляду;
• мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I, II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• працівники органів військового управління (органів управління), військових частин, підрозділів, підприємств, установ та організацій Міноборони України, ЗСУ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Нацгвардії України, Державної прикордонної служби України, Нацполіції, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України.

Раніше Інформатор писав про те, що треба знати про військовий облік жінок в Україні та правила їх виїзду за кордон.

Підписуйтесь на Telegram канал Інформатор Кривий Ріг і дізнавайтеся першими про головні новини міста.