На війні загинув Віталій Безуглий. Серце захисника зупинилося на 30-му році життя. Віталій мав нагороди за службу.
Трагічну звістку повідомили на сторінці Жовтоводівської міськради, передає Інформатор.
Віталій народився 29 червня 1994 року у Жовтих Водах. У шість років пережив втрату батька. Навчався у СШ № 8, згодом — у гімназії № 4 на Веселій Іванівці. Професію токаря здобув у ВПУ-70. Працював на Жовтоводському хлібзаводі.
Пізніше, Віталій Безуглий переїхав до Кривого Рогу, де трудився на центральному рудоремонтному заводі.
1 квітня 2022 року він став на захист Батьківщини. Служив командиром 2-го артилерійського взводу. Пройшов найзапекліші бої на Херсонщині, Донеччині та Запоріжжі. Мав статус учасника бойових дій.
За мужність, відвагу та успішне виконання бойових завдань був нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест», орденом «За мужність» III ступеня, медаллю «За поранення».
За час служби зазнав серйозних поранень — осколкове поранення, численні опіки, контузію. Пройшов лікування та реабілітацію і знову повернувся на фронт.
7 листопада 2024 року під час ротації з бойової позиції в районі Курахового Донецької області ворожий дрон атакував їхній автомобіль, прицільно скинувши боєприпас. Один із військових отримав поранення. Віталій разом із побратимами ще два дні утримували позиції, відстрілювалися, поки не закінчилися припаси. Через масовані атаки ворога їх не змогли евакуювати або надати підкріплення. З 9 листопада вони перестали виходити на зв’язок і вважалися безвісти зниклими.
Як згодом повідомив звільнений із полону побратим, 12 листопада їх захопили кадирівці та вивезли у невідомому напрямку. Факт загибелі Віталія підтверджено ДНК-експертизою.
Рідні згадують його як справедливого і мужнього, такого, що не жалів себе та завжди ставив життя побратимів на перше місце. Він був турботливим сином, люблячим чоловіком і батьком, щирою та доброю людиною, яка до всіх ставилася з любов’ю.
«Ти завжди був сміливим, справжнім воїном. Перед тим, як ти зник, ти встиг написати, що тяжко, не дають вийти, але додав: «Я кохаю вас». Ці слова — найдорожче, що в мене залишилося, вони назавжди в моєму серці. Ти обіцяв нашій донечці, що якщо не повернешся, то зробиш для неї найгарніше небо, щоб вона пам’ятала про тебе. Ти стримав слово — тепер ти наше найгарніше небо, наше тепле сонечко та ясні зорі. А кожен легкий вітерець — це знак, що ти завжди поруч із нами. Дякую тобі за нашу донечку. Вона — твоя маленька копія, твоє продовження. Дивлячись на неї, я завжди бачитиму тебе: твої очі й твою посмішку. Ти продовжуєш жити в ній», — написала дружина Віталія.
У захисника залишилися мама Валентина, дружина Вікторія, донька Софія, сестри Юлія, Ганна, Єлизавета, брати Ярослав та Володимир.
Редакція Інформатора висловлює щирі співчуття рідним та близьким полеглого Героя.
Раніше Інформатор повідомляв, що на фронті загинув поліцейський з Криворіжжя Арсеній Алексєєв. Також ми писали, що на фронті загинув гірник з Кривого Рогу Сергій Павлиш.
Читайте нас у Viber , Facebook, Telegram
Стали свідком надзвичайних ситуацій у Кривому Розі, пишіть нам у Facebook
Олена Шевченко
