На фронті загинув уродженець Кривого Рогу, ветеран АТО Максим Валерійович Міщенко. Це сталося 11 березня 2026 року біля н.п. Степногірськ Василівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання із евакуації поранених побратимів. Йому був лише 31 рік.
Як повідомляє Інформатор з посиланням на Петрівську селищну раду, на фронті загинув Максим Валерійович Міщенко. Він народився 28 вересня 1994 року в місті Кривий Ріг. У 1997 році родина переїхала до Петрового, де минули його дитинство і юність.
З ранніх років Максим захоплювався технікою, любив допомагати батькові ремонтувати автомобіль. Тому після закінчення Петрівської загальноосвітньої школи у 2011 році без вагань вступив до Олександрійського СПТУ №31, де здобув спеціальність тракториста-машиніста широкого профілю.
У 2013 році був призваний на строкову військову службу.З 2016 по 2019 роки служив за контрактом та виконував бойові завдання у зоні АТО на сході України, учасник бойових дій.Про той період служби Максима згадує заступник командира дивізіону по роботі з особовим складом Павло Жицький так: «Максим Міщенко починав строкову службу в першій оперативній бригаді НГУ водієм, згодом став командиром автомобільного відділення. Влітку 2014 року підрозділ виконував бойове завдання біля населеного пункту Тельманове на Донеччині. Особовий склад з технікою потрапив у ворожу засідку. Потрібно було евакуювати бійців з-під щільного вогню мінометів і стрілецької зброї. Єдиним, хто зголосився поїхати у те пекло, був Максим. Будучи водієм БТР, він під обстрілами на пошкодженій машині вивіз особовий склад у безпечне місце і тим самим врятував життя побратимів».
Згодом Максим продовжив службу в гаубичному артилерійському дивізіоні першої оперативної бригади, а пізніше — у 4-й оперативній гостомельській бригаді швидкого реагування.
За час служби він зарекомендував себе як відповідальний військовослужбовець, людина честі й обов’язку. Про це свідчать нагороди і відзнаки: «Хрест Сил територіальної оборони» , Подяка командира 17-го армійського корпусу сухопутних військ ЗСУ, грамота за сумлінне виконання службових обов’язків, зразкову військову дисципліну та з нагоди святкування третьої річниці створення Націанальної Гвардії україни.
Побратими згадують його як скромного, щирого і відданого друга, який завжди приходив на допомогу, досконало володів автомобільною та броньованою технікою. Його поважали і офіцери, і солдати.
З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну Максим не вагався. Він одразу прийшов до військкомату і був зарахований до Олександрійської територіальної оборони.
За словами бойових побратимів, Максим був людиною слова, великого серця, щирим і відданим військовій справі. Завжди перший, коли треба було прийняти важливе рішення або виконати бойове завдання. Це не просто побратим — це брат і вірний друг».
24 вересня 2022 року він одружився. А вже у 2023 році у подружжя народилася довгоочікувана донечка Уляна.
З невимовним болем житиме дружина Любов. Донечка буде знати батька лише зі світлин та розповдей близьких.
Без синівської підтримки залишилися мама Марина, тато Валерій та два брати. Батько і брат також сьогодні боронять Україну в лавах війська.
Раніше Інформатор повідомляв, що захищаючи Україну загинув металург з Кривого Рогу Олег Сахно. Також ми писали, що на фронті загинув Олександр Канонік з Кривого Рогу.
Читайте нас у Viber , Facebook, Telegram
Стали свідком надзвичайних ситуацій у Кривому Розі, пишіть нам у Facebook
Олена Шевченко
