Захищаючи Україну загинув Едуард Юрійович Головатенко. Життя воїна обірвалося 23 липня 2025 року. Йому було 48 років.
Трагічну звістку повідомили на сторінці Криворізького залізорудного комбінату, передає Інформатор.
Едуард Юрійович народився 19 липня 1977 року у Кривому Розі. Після закінчення школи навчався в Криворізькому гірничо-механічному технікумі, де отримав спеціальність «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв».
Трудова діяльність хлопця розпочалася у 1996 році на дільниці воєнізованої охорони ВАТ «Суха Балка», де він трудився інспектором. Потім, протягом 1996-1998 років, юнак проходив військову строкову службу в лавах Збройних Сил України. Демобілізувавшись, молодий спеціаліст повернувся до Кривого Рогу, де продовжив працювати на «Сухій Балці». З 2001 році – підкорював підземні горизонти Кривбасу, працюючи електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування дільниці №15 шахти «Ювілейна».
2008 році Едуард Юрійович пов’язав своє життя з Криворізьким залізорудним комбінатом. Трудився електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування дільниці №11 шахти «Покровська». Протягом 2015-2016 років захищав цілісність і суверенітет України під час антитерористичної операції. Демобілізувавшись, повернувся до рідного міста та підприємства. Працював за фахом у різних структурних підрозділах комбінату – дільниці енергетичної служби Сервісного управління з ремонту та монтажу шахтного обладнання, дільниці спуску-підйому шахти «Покровська». Остання його посада, яку він обіймав донині – електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування дільниці №17 (енергетичної служби) шахти «Тернівська»
«Едуард проявив себе сумлінним, працьовитим та відповідальним працівником, який пізнавав тонкощі слюсарської справи, удосконалював свої здібності, розширював свої знання та набирався практичного досвіду. Користувався заслуженою повагою», – згадують колеги
6 травня 2025 року, під час повномасштабної агресії рф проти України, Едуарда Головатенка, як досвідченого воїна, було призвано до лав Збройних Сил України. Він ніс службу у військовій частині 425-го окремого штурмового полку «Скала» Збройних сил України. На жаль, 23 липня 2025 року під час ведення бойових дій він загинув поблизу населеного пункту Покровськ Донецької області.
Без чоловіка залишилася дружина Наталія Валеріївна, без батька – доньки Олена та Катерина.
Редакція Інформатора висловлює щирі співчуття рідним та близьким полеглого Героя.
Читайте нас у Viber , Facebook, Telegram
Стали свідком надзвичайних ситуацій у Кривому Розі, пишіть нам у Facebook
Олена Шевченко