Понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів: як подбати про своє психічне здоров’я

10 жовтня – Всесвітній день психічного здоров’я. День психічного здоров’я вперше з’явився в 1992 році і став щорічним заходом за підтримки ВООЗ та Всесвітньої Федерації психічного здоров’я. Свято покликане звернути увагу на проблеми, пов’язані з психічним станом людини, та для підтримки людей з подібними захворюваннями. 

Розповідає лікар з загальної гігієни Північного відділення ВСП «Криворізький РВ ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» Катерина Онопрієнко.

За визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я (психічне здоров’я) – це стан благополуччя, при якому людина може реалізовувати власний потенціал, долати життєві стреси, продуктивно й плідно працювати та робити внесок у життя своєї спільноти.

Що ми маємо на сьогодні в Україні?

• Понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% – перебувають в зоні ризику розвитку труднощів, пов’язаних з психічним здоров’ям.
• 40-50% громадян, за оцінками спеціалістів, потребуватимуть психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності. 
• Суб’єктивна оцінка власного психологічного благополуччя українців є досить високою – 6,7 бали з 9 можливих. Майже половина (41%) вважають свій ментальний стан цілком задовільним.
• 31% українців не вважають свої ментальні проблеми вагомими і важливими для інших, особливо в умовах війни – наразі це основний бар’єр до звернення за психологічною допомогою. 
• 66% респондентів не знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності.  

Що може впливати на психічне здоров’я та добробут:

– індивідуальні особливості людини (генетичні та біологічні характеристики, емоційний інтелект). 

– соціальні обставини, в яких вона опиняється (соціально-економічний статус, освіта, умови праці);

– середовище, в якому вона живе (доступність основних зручностей/послуг, культурні переконання, тощо).

Що важливо для підтримання ментального здоров’я на належному рівні? 

• розвиток емоційного інтелекту в дітей: сприйняття і розуміння своїх емоцій допоможе їм у дорослому віці вправніше керувати своїм станом;
• організація здорової атмосфери в родині, налагодження режиму дня для маленьких дітей;
• соціальна підтримка незахищених верств населення (наприклад, матерів-одиначок, жінок, що постраждали від насильства, людей з інвалідністю);
• локальні програми з підтримання психічного здоров’я — у школах, університетах, на підприємствах.

Підтримувати власне ментальне здоров’я можна самостійно. Для цього необхідно:

• дбати про режим сну;
• уникати стресових ситуацій та навчитись адекватно на них реагувати;
• збалансувати харчування і додати фізичної активності — іноді достатньо активізувати організм та налагодити гормональний фон, щоб виправити ситуацію.

         Якщо спостерігаєте порушення сну і харчової поведінки, відчуваєте тривалу апатію та відсутність енергії радимо відвідати спеціаліста (психолога, психотерапевта).

Психотерапевт —  не єдиний, хто має опікуватися ментальним здоров’ям. Це завдання стосується багатьох, а саме:

• Батьки. Змалку слід створювати для дитини здорову й доброзичливу атмосферу в сімейному колі. Адже психіка формується саме в сім’ї і те, що закладається в ранньому дитинстві, залишається на все життя: самооцінка, вміння спілкуватись і розуміти себе та інших.
• Вчителі. Не завжди батьки можуть вчасно помітити зміни в поведінці своєї дитини. Особливо це стосується підлітків — вони більш замкнуті, а більшість часу проводять у школі та з друзями. Тому вчителям варто звертати увагу на поведінку своїх учнів, будувати з ними довірливі відносини, допомагати вирішувати конфлікти.
• Роботодавці. Працездатність однією з перших страждає від порушень психіки. В той же час сприятлива атмосфера на робочому місці зміцнює колектив та є профілактикою психічних розладів.