Останнім часом лікарі Кривого Рогу помічають нетипові випадки скарлатини. Всі симптоми вказують на захворювання, але аналізи цього не підтверджують. Визначним симптомом стає лущення пальців.
Про незвичні випадки скарлатини розповіла криворізька лікарка-інфекціоніст Світлана Куніцина.
Початок захворювання 17-річного юнака почалося з високої температури, вираженої слабкості, блювоти, діареєї. Практично одразу почервоніла шкіра на тулобі. Через деякий час язик мав “сосочковий” вигляд. При цьому не було ураження ротоглотки, а саме – явищ ангини.
«Цей клінічний випадок стався нещодавно. Треба сказати, що вся інформація суто по повідомленням у телефоні і фото. Тобто особисто пацієнта я не бачила», – пише Світлана.
Виходячи з наявності лихоманки, інтоксикації, висипу та характерних змін язика, звісно, була підозра на скарлатину.
Хлопцю зробили загальний аналіз крові.
Нормальний рівень лейкоцитів і лімфоцитоз – ці показники проти бактеріальної інфекції (а скарлатина це ж бактеріальна інфекція – стрептококкова).
Тобто аналіз, начебто, НЕ на користь скарлатини (хоча було підвищення ШОЕ).
Але антибіотик все ж був призначений (сімейним лікарем).
«В процесі всього цього матусі хлопчика я сказала, що тепер будемо чекати на лущення шкіри пальців. І ось з часом вона мені надсилає фото пальців. Дуже давно нас, дитячих лікарів, навчали так – якщо на другому тижні хвороби “полізлі” пальці, то є підтвердженням скарлатини», – розповідає Куніцина
Слідом за цім хлопцемю був ще один пацієнт дуже схожій за клінічною картиною. Тому коротко розповімо про скарлатину.
Скарлати́на — гостре інфекційне захворювання, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки, та характерним дрібнокрапчастим висипом.
Збудник хвороби – стрептокок.
Джерело інфекції — хворий з початку захворювання до 4-5 діб після зникнення клінічних симптомів.
Основний механізм передачі збудників — повітряно-крапельний, вони можуть також рідше непрямо передаватися через білизну, предмети побуту, іграшки. Вхідними воротами інфекції є ротоглоткові мигдалики.
Тривалість інкубаційного періоду від кількох годин до 12 днів.
Типова форма скарлатини починається гостро: після незначної остуди температура тіла за 6-7 годин підвищується до 38,5-40°C. У маленьких дітей при цьому нерідко з’являється однократне або повторне блювання. Хворі скаржаться на головний біль, нездужання, болючість при ковтанні.
Наприкінці першої доби захворювання (іноді на другий день) з’являються характерні плямисті дрібні висипання на шкірі. Спочатку висип з’являється на шиї та верхній частині грудей, а упродовж наступних 2-3-х днів поширюється по всьому тілу. Висип складається з численних дрібно крапчастих елементів, густо розташованих та утворюючих на шкірі щільне насичене рожеве поле. Характерний симптом Пастіа — елементи висипу локалізуються переважно в природних складках шкіри (частіще за все це локтьові складки) у вигляді лінійних темно-червоного, бурого чи фіолетового забарвлення елементів.
Характерний симптом блідого носогубного трикутника або «трикутник Філатова верхній» у розпал хвороби — є блідість шкіри навколо рота на тлі характерного висипу на щоках.
А також “трикутник Філатова нижній” – більш виражений висип на шкірі низу живота та внутришніх поверхнень стегон.
У ротоглотці відмічають розлиту гіперемію м’якого піднебіння, язичка та мигдаликів. Бруднувато-білі або жовтуваті нашарування вкривають мигдалики, лімфатичні фолікули глотки, поширюючись іноді на м’яке піднебіння та язичок. У хворих збільшуються регіонарні підщелепні лімфатичні вузли.
Протягом перших 2-3-х днів хвороби язик залишається вологим, вкритим сірувато-білим нашаруванням; з 3-4-го дня нашарування зникають і тоді вид язика стає досить характерним. На кінчику його можна побачити численні набряклі сосочки, а забарвлення язика стає яскраво червоним («малиновий язик»).
Температура тіла зберігається на високих цифрах упродовж 3-6 днів, потім починає знижуватися та нормалізується на 9-10-й день хвороби. Одночасно покращується загальний стан хворого, зменшується інтоксикація, зникає висип та інші симптоми. На шкірі, особливо на долонях, відбувається характерне злущення шкіри.
Лікування проводиться з призначенням антибактеріального препарату.
Профілактика:
Раннє виявлення та ізоляція джерела інфекції. Хворих ізолюють вдома або у стаціонарі на 10 днів від початку хвороби.
Діти, що ходять у дошкільні заклади та перші 2 класи школи, ізолюються на 21 день.
Для осіб, що знаходилися у контакті з хворими скарлатиною, встановлюється карантин на 7 діб.
«Ще хочу сказати, що і сама скарлатина може бути як в легких, так і в досить тяжких формах, а також після скарлатини, починаючи з третього тижня, можуть розвитися пізні інфекційно-алергічні ускладнення. Таки, як гломерулонефріт. міокрдіт, атртрити. Тому не раджу займатися самолікуванням. Повірте, скарлатина – не проста хвороба», – пояснює лікар.
