Йде війна. Люди гинуть, попадають у полон, зникають безвісті. У відчаї їх рідні та близькі починають виставляти їх фото з іменами, місцем служби, військовим званням та іншими даними у соціальних мережах. Матері, діти, жінки, сестри благають допомогти хоч щось узнати про зниклих. Але, самі того не розуміючи, шкодять їм.
Як повідомляє Інформатор з посиланням на заступника Міністра оборони України Ганну Маляр, річ у тім, що вказана особа дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною.
Або людина може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи данні й фото такого зниклого, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки.
Треба пам’ятати, що поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини та місця їх дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, але і їх бойовим побратимам.
За словами Ганни Маляр, розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого.
Але вихід є. В Україні працює Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України. Він об’єднує в собі понад десять державних установ та організацій.
Адреса приймальні: м. Київ, вулиця Спаська 37,
Ця установа здійснює прийом родичів військовополонених та безвісти зниклих і надає юридичну, психологічну, а також іншу наявну інформацію.
Свідченням цьому є те, що від початку широкомасштабної російської агресії, станом на сьогодні, в рамках 30 обмінів повернуто вже 1100 українців та українок, які перебували у ворожому полоні.
Раніше Інформатор писав про те, чому Україна не завдає ударів по території росії.
Підписуйтесь на Telegram канал Інформатор Кривий Ріг і дізнавайтеся першими про головні новини міста.
Альона Свірідова
